Успенський Свято-Георгіївський чоловічий монастир

387

Пам’ятки в Успенський Свято-Георгіївський чоловічий монастир, фото, опис, контакти, телефон, адреса, офіційний сайт, приватний гід в Успенський Свято-Георгіївський чоловічий монастир, екскурсовод, замовити екскурсію,

У середині XIX століття місцевість, в якій знаходиться монастир, була вкрита лісом і належала товариству селян села Уба-Степанівка. Очищені від лісу ділянки були розорані, і з одним з таких ділянок в 1856 році стався незвичайний випадок. Селянин Семен Сотників йшов працювати на свою смугу недалеко від місця, де стояли дерева, що стали відомими під назвою “Святі Кущики”. І раптом побачив, що біля одного дерева з’явився старець у блискучих золотих ризах з хрестом у руках. Але коли Семен хотів підійти до нього, старець став невидимий. Через деякий час на цьому місці виник монастир.

Засновник і перший благодійник монастиря – Г. А. Поспєлов. Засновниця і перша настоятелька (1901-11) – Серафима (Князєва). Першою тут була побудована в 1901 р. домова церква в ім’я св. блгв. вів. Володимирського князя Георгія (Юрія) Всеволодовича, одного з перших російських князів, які взяли смертну муку від татаро-монголів в 1238 році. Освячений храм був у грудні того ж року з благословення правлячого архієрея єпископа Уфимського і Мензелінський Антонія (Храповицького). Другою у 1911 р. була зведена невелика Вознесенська дерев’яна церква, ненадовго стала головною в монастирі.
В березні 1905 року указом Синоду громада була перейменована в монастир і було розпочато зведення цегляного Успенського собору, покликаного стати головним храмом жіночого монастиря; межі – в честь св. блгв. кн. Георгія і Всехсвятський. Собор не був добудований до кінця, в 1930-е рр. він зруйнований до підстави.
Відновлений був монастир не відразу. Спочатку (з 1994 р.) це були боязкі богослужіння о. Варлаама і близьких йому шанувальників цього святого місця на свято Вознесіння — це Господній свято здавна вважався тут одним із престольних. Все змінилося в 1997-99 рр.: з благословення Владики Никона почалося спорудження перших дерев’яних госпбудівель, келій і нової церкви на честь св. блгв. кн. Георгія Володимирського. У 2001-02 рр. були розчищені фундаменти малої Вознесенської церкви і великого Успенського собору.
Недовго колишній монастир називався «Свято-Георгіївським скитом». У 2002 р. Високопреосвященніший архієпископ Уфимський і Стерлітамакський Никон исходатайствовал перед Священним Синодом про відновлення саме монастиря, але вже як чоловічого. Нова назва монастиря — «Успенський Свято-Георгіївський».
Добудована дерев’яна семиглавая Георгіївська церква; цегляна 8-гранна каплиця, відтворена на місці самих Кущиків на дивом знайденому при розкопках фундаменті, названа в ім’я Іверської ікони Божої Матері. Побудовані нова надкладезная каплиця, десяток дерев’яних келій, господарський двір, пасіка; розпочато будівництво кам’яної огорожі монастиря з башточками. Зведена 2-поверхова цегляна трапезна з церквою. Обитель має пасіку, город, картопляне поле, обори, сінокісні угіддя.
У 2003 р. був укріплений фундамент і почалося відтворення Успенського собору в колишніх розмірах, у вигляді, наближеному до споконвічного. Влітку 2004 р. стіни доведені до висоти 7-9 метрів. Початкова проектна висота дзвіниці-понад 60 метрів, в цьому випадку її можна буде бачити з сусідніх церковних сіл – Уса-Степанова, Седяша і Поляни і навколишніх сіл.